Катаракта: стадії захворювання та діагностика.

Катаракта – одне з найпоширеніших захворювань у людей старшого віку. Захворювання пов’язане з помутнінням кришталика. Основною причиною захворювання є вікові зміни в очах, які пов’язанні з природним старінням організму. Крім того, на розвиток помутніння кришталика впливають й інші причини: екологічні чинники, ультрафіолетове випромінювання, травми очей та інші.

При віковій катаракті кришталик починає набирати щільність та каламутніти. Це найпоширеніший тип захворювання, який проявляється у людей після сорока років. Така катаракта має чотири форми:

  1. Початкова – проявляється у помутнінні кришталика поза оптичною зоною. Дуже часто захворювання розвивається непомітно, але з’являються первинні ознаки: роздвоєння та розмивання предметів перед очима. Початкова катаракта розвивається від кількох місяців до кількох років.
  2. Незріла – кришталик ока мутніє в оптичній зоні поза периферією, починає помітно знижуватися гострота зору. Кришталик починає набувати сірого кольору. На цій стадії катаракта лікується операційним втручанням.
  3. Зріла – стадія катаракти, яка характеризується повним ущільненням та потемнінням кришталика. Різко втрачається гострота зору, предмети сприймаються розмитими та погано помітними.
  4. Перезріла стадія. Волокна кришталика починають розпадатися, а він сам стає молочно-білого кольору. Кришталик зменшується в розмірі та виникає тремтіння райдужної оболонки ока.

Усі стадії катаракти, крім початкової, потребують хірургічного втручання. Тому, при появі перших ознак захворювання, слід звертатися до лікаря-офтальмолога. Він, провівши діагностику, призначить ефективне лікування для усунення захворювання.

Діагностика та лікування катаракти.

Для діагностики катаракти необхідно провести широке офтальмологічне обстеження, яке включає:

  1. Візометрію – це найперший крок для визначення точної гостроти зору.
  2. Периметрію – це дослідження бічного та центрального поля зору.
  3. Офтальмометрію – дослідження, яке вимірює радіуси кривизни передньої поверхні рогівки та її заломлюючу силу.
  4. Рефрактометрію – це оптичний метод аналізу, який визначає оптичну силу ока.
  5. Тонометрію – використовується для визначення внутрішнього тиску ока.
  6. Біометрію – визначення товщини кришталика та довжини ока.
  7. Біомікроскопію – офтальмологічний аналіз, який використовується для дослідження тканин та середовищ ока за допомогою щілинної лампи.
  8. Офтальмоскопію – це дослідження очного дна.

Усі ці методи дослідження дозволяють діагностувати ступінь зрілості катаракти, визначити супутні офтальмологічні захворювання, розробити план лікування та розрахувати силу штучного кришталика при його заміні.

Лікувати катаракту можна як медикаментозним, так і хірургічним шляхом. Але варто пам’ятати, що медикаментозне лікування лише уповільнює розвиток захворювання, дозволяє позбутися больових відчуттів, покращує кровопостачання ока, обмінні процеси та дихання кришталика. Повністю вилікувати катаракту можна лише за допомогою операційного втручання.

Найкращим методом хірургічного лікування є ультразвукова факоемульсифікація катаракти. Така операція здійснюється за допомогою ультразвукового приладу, наконечник якого вводиться в передню камеру ока через мікророзріз. Після видалення природного каламутного кришталика ока, вводять штучний кришталик – еластичну інтраокулярну лінзу. Операція має високоефективний характер і підходить пацієнтам будь-якого віку. Перевагами такого методу є:

  1. Оперативність – операція триває 15-20 хвилин.
  2. Операція проводиться в амбулаторних умовах.
  3. Відсутня необхідність накладати шви.
  4. Не потрібна довготривала реабілітація. Гострота зору повертається за годину після проведення операції, а через тиждень уже можна повертатися до роботи.
  5. Безболісність – у кришталику відсутні нервові закінчення, операція проводиться під місцевою анестезією.
Катаракта: стадії захворювання та діагностика.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Догори